 Хочеться зайвий раз нагадати, що молитва — це не просто набір завчених слів чи формальний ритуал, який ми виконуємо з почуття обов'язку; це живий, глибокий діалог з Богом, який має народжуватися в глибині нашого серця. Коли ми механічно повторюємо молитви, не вкладаючи в них свої справжні почуття та переживання, вони стають порожніми словами, що не досягають ні небес, ні власної душі. Справжня молитва — момент відвертості та вразливості перед Господом, коли ми відкриваємо своє єство і ділимося з Ним усім: своїми радощами і печалями, страхами і надіями, падіннями і перемогами. Це може бути тиха розмова, сповнена сліз чи радості, може бути коротке «дякую» чи «допоможи», сказане від щирого серця... Коли ми молимося щиро, ми не намагаємося вразити Бога красномовством чи довжиною молитви, не прагнемо відповідати чиїмось очікуванням щодо того, якою повинна бути правильна молитва — ми просто довіряємо Йому найпотаємніші куточки своєї душі, знаю ... Читати далі » |
 Одного разу чоловік йшов лісом і побачив змію, яка потрапила в полум’я. Він, не роздумуючи, простягнув руку, щоб врятувати її, але змія, вибравшись із вогню, тут же вкусила свого рятівника. Люди, які бачили це, здивовано запитали чоловіка: «Навіщо ти її врятував? Адже вона тебе вкусила!» Чоловік спокійно відповів: «Природа змії — кусати, а природа людини — допомагати». Якщо ми хочемо йти шляхом Ісуса, ми повинні пам’ятати про нашу і Його природу — любити, прощати і творити добро, навіть якщо інші відплачують нам злом. Бо саме в цьому — суть нашого призначення і вчення Христа: не закривати своє серце через дії інших, а залишатися вірним світлу, яке живе в кожному з нас. Команда центру «ЛОГОС», волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної місії «Допомога заради життя» відправили воїнам ЗСУ продукти харчування: гречка, горох, макарони, рис, цукор, олія, м'ясні ... Читати далі » |
 Божа любов — це те, що неможливо передати словами, бо вона просто незбагненна для людського розуму. Кожна людина має своє розуміння цієї любові, адже вона входить у серце в тій формі, яку саме ця особистість може зрозуміти і відчути. Але якщо поглянути на це з загальної перспективи, то Божа любов — це гарантія того, що навіть у найтемніші хвилини життя ми не залишаємося самі. У моменти випробувань, у хвилини смутку і болю ми відчуваємо Його присутність, як теплі обійми, що підносять наш дух і дають сили продовжувати йти вперед. Тільки Господь ніколи не залишить нас, навіть коли здається, що всі відвернулись. Це невидима, але незламна підтримка, що веде нас через життєві бурі і дає впевненість, що з нею ми можемо подолати все. І навіть коли серце стискається від болю, ми знаємо, що Божа любов завжди з нами, тримає нас на руках і веде через усі випробування, що приносить життя. Команда центру «ЛОГОС», волонтери храму Преображення Господнього, в рамках г ... Читати далі » |
 Як часто ми забуваємо, що Бог не дивиться на зовнішнє, Йому не потрібні наші показові виступи чи формальні обряди, що позбавлені щирості та духовності. Господь бачить саме серце кожної людини – її глибокі наміри, справжні думки і почуття. Він чекає на чистоту та відкритість душі, а не на порожні слова чи демонстративну побожність. Любов до людей – це конкретні дії: вчасно простягнута рука допомоги, тепле слово розради у важкі часи, готовність пробачити тому, хто завдав болю. Щирість серця – ось те, що зв’язує людину з Богом, адже тільки по-справжньому віруюче серце приймає Його заклик і відгукується через свою віру, яка проявляється в простоті, співчутті та готовності служити. Милосердя, смирення і небайдужість мають бути не лише словами молитов, а самою сутністю нашого життя. Команда центру «ЛОГОС», волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної місії «Допомога заради життя» відправили воїнам ЗСУ продукти харч ... Читати далі » |
 Дуже часто навіть віруючі люди опиняються в ситуації, коли їхнє життя не відображає справжньої суті віри. У чому ж криється проблема? Справа в тому, що багато хто вбачає у храмі щось подібне до клубу чи традиційного місця зборів, де просто слід бути присутнім про всяк випадок. Їхнє повсякденне життя залишається виключно мирським, воно не наповнене прагненням до духовного зростання чи до аналізу і глибоких змін всередині себе. Звісно, в таких умовах не відбувається оновлення душі, не з'являється жива близькість із Богом, не відкриваються нові горизонти у пізнанні Творця. Та головне — пристрасті і гріхи, які обтяжують наше існування, залишаються невилікуваними. Лише справжнє бажання шукати Бога — не тільки в стінах храму, але й у кожному моменті життя — здатне наповнити буття справжньою повнотою та світлом Його присутності. Команда центру «ЛОГОС», волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної місії «Допомога заради житт ... Читати далі » |