Розпал української Національно-визвольної війни припав на середину XVII століття. Нова хвиля протистояння Гетьманщини і Речі Посполитої приносила все більше жертв і унеможливлювала досягення миру. Більшість українських старшин і духовенство відмовились присягати московському царю. Їх не влаштовувало бути під п’ятою Русі, до того ж вони знали про безправ’я московитів і те, що російський батько мав законне право продати своїх дітей у рабство. Український народ звик до свободи, і навіть у найтяжчі часи українська нація розвивался і рухалась до звільнення від осоружного ярма. Сьогодні ця визвольна війна продовжується — іншими методами і в інших масштабах, але сенс їі лишився той самий.

Команда центру ЛОГОС, волонтери храма Преображення Господнього передали ЗСУ на східний напрямок продукти харчування і засоби санітарної гігієни.

«Ні про що не тривожтесь, але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, висловлюючи йому також вдячність.» (Філіппійців 4:6)

Дякуємо Lee Scheumann, Kik Remigiusz, нашим партнерам та друзям.

Все буде Україна!