Подвійні стандарти і шантаж безвихіддю
Не замикай свою молитву в слова, нехай кожна твоя дія буде Богослужінням. (прп. Єфрем Сирин)
Усе, що ми робимо повсякчас, має якесь духовне значення.
Кожна людина належить двом стихіям: земній і небесній (духовній і матеріальній), покликана все, що є на землі, зробити частиною Божого Царства. Однак ті проблеми, з якими ми зустрічаємося в останні роки, мають чітко виражений характер відсутності "фільтру" при виборі засобів нашої діяльності. Духовно-моральні аспекти могли б бути тим озоновим шаром, який захищає нас від знищення. Генетична ослабленість у сфері свідомості відбувається непомітно. Людина не змінюється: зовнішність, вага і зріст…
Однак все частіше з’являються ознаки зниження рівня свідомості: "Усяке роздратування і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я нехай будуть знищені у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам."(Еф.4,31-32). Безліч людей на планеті плавно впадає вже не в "апокаліпсис дрібного гріха", а чогось значно більшого і катастрофічного...
Удосконалення інформаційних технологій значно розширило горизонти маніпуляції масовою свідомістю. Маса не має особистої думки, оскільки не пристосована до теоретичного мислення. У результаті будь-яку думку можна «втиснути» зі сторони, а це безумовно безмежні можливості для "вмілих" світу цього. Возведення гріха в ранг норми перейшло критичну точку. Моноліт інтелекту без цементу совісті розвалюється на дрібні шматки.
Яка ж тут совість, коли давно відбувся переворот у сфері біблійних істин!
Відбулося возведення в культ норми содомських гріхів, вбивство ще ненароджених дітей, клонування та репродуктивність. Це змінило хід історії людства, а час нашого перебування на спільній планеті стає тепер прерогативою не Божою, а "вчених". Розуміння гендеру вказує про вихід дослідження проблеми статі за рамки біологічного та соціальних аспектів у простір символіки. Уже не Він чи Вона, а просто "Воно"?..
Але експерименти людей над людьми, на жаль, продовжуються.
Поневолення внутрішнього світу людини, нарощування екзотичних, найчастіше збочених потреб, призвело до безболісного звільнення людини від будь-якої відповідальності. А що ж християни і справжні послідовники слова Божого? На жаль, ми сьогодні практично тільки "попискуємо", як нікчемні комахи, при кожнім шквалі вітру буремних перемін. Потоки навіювань, промивання мізків, протезування свідомості безкінечними слоганами, софістика, езотерика, психологічна дресура майже витіснили добрі помисли, які є основою духовного життя, і загнали наші почування в пробірку страху.
Результат кропіткої роботи технологій уже є. І це духовна неадекватність, і компроміс зі Словом Божим, анестезія нашої чутливості до явних протиріч і явного абсурду, який нам давно нав’язали.
Подвійні стандарти і шантаж безвихіддю... Невже це глухий кут? Кожен нехай для себе вирішить. Це і буде головною мотивацією для подальших кроків і, як правило, у протилежному напрямку від тих , хто сьогодні нас веде. Якщо нині Євангеліє не стане нашим унікальним одкровенням про світ і справжню людину, єдиним головним принципом життя віруючого, його головною турботою, болем і любов’ю, то й надалі все, що є у нашому житті, буде належати нам, а не Творцеві і Спасителю, Промислителю! А ми залишимось у тому ж замкнутому колі. Тому сильний дух християнина–це наслідок і результат життя з Христом і "заради Христа", про що й каже ап. Павло: "І вже не я живу, але живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене".(Гал.2,20-21)
"Молодий християнин звернувся до більш досвідченого із запитанням:
–Брате, чи повинен я повністю зректися світу?
–Не турбуйся–, відповів той, – якщо твоє життя буде по-справжньому християнським, світ сам відречеться від тебе."
 | |
|
| |
| Переглядів: 613 | |
| Всього коментарів: 0 | |